Хто такі бойки

Бойки- це етнічна група західних українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина») від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході. В Україні розселені в гірських районах Українських Карпат і Прикарпатті (Болехівський, Долинський і Калуський райони та частина Рожнятівського району Івано-Франківської області; Сколівський, Турківський, частини Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського районів Львівської області; Міжгірського та частини Воловецького районів Закарпатської області).
На відміну від лемків чи гуцулів, бойки це найзагадковіший і найменш досліджений український етнос. Й до сьогодні в наукових товариствах йдуть суперечки щодо походження бойків. Одні дослідники вважають що бойки мають кельтське походження від племені «боїв», споріднене з войовничими ірландцями, інші вважають, що бойки походять від білих горватів.
Самі бойки нерідко називають себе «верховинцями», «підгорянами» чи «горальцями». У них все по-бойківськи незвично. Розмовляють на бойківському діалекті. Часто вживають частку “бойє” – означає “тільки, так”. Бойківські церкви більше подібні на пагоди чи східно-азіатські храми, аніж на традиційні українські церкви. Навіть мають бойки свій танець Бітля — різновид коломийки, яка танцюється на бочці.
Але незважаючи на це, бойки внесли вагомий внесок в історію становлення української держави як гордий, творчий, вільний, самобутній, войовничий і незалежний етнос. Імена деяких бойків впродовж всієї історії українських Карпат наводили (а подекуди й досі наводять) жах на ворогів України. Досить лише згадати про Захара Беркута, Петра-Конашевича-Сагайдачного, Марка Жмайла, Тараса Шевченка, Івана Франка, Федора Бекеша, Зенона Косака, Степана Охримовича, Степана Бандеру, Андрія Мельника, Олексу Гірника та тисяч інших відомих і невідомих героїв українського народу бойківського походження.

Детальніше про історію бойків можна почитати в авторському дослідженні Наталії Кляшторної (ПІК 2000) .
(Дану інформацію подано виключно в навчальних, просвітницьких і освітніх цілях з метою популяризації бойківського етносу.)